Якось вранці вийшов я на бульвар,
Бачу: небом пролітає Ікар.
Не піднявся я в повітря за ним,
Я вже був там, коли був молодим і дурним.

Приспів:
Ікар, зачекай!
Уверх не злітай!
Там смерть, там кінець,
Ікар, май терпець!

Він не слухав, що йому я казав,
І щомиті він все вище злітав,
То як птаха, а тепер як комар,
Ти від кого утікаєш, Ікар?

Він не слухав і все вище злітав,
Ось уже він в небі зіркою став,
Не діждеться вже Ікара Земля,
Тільки пір’я наді мною кружля.