Хтось не кида взір
А хтось мовчить в кутку
Як іде вона
Я ж стою кричу
Швидко так збіга стрічка стан часу
Мало стало світу на її ходу
До мене
Без мене
Звертає повні очі
Повні жалю повні тобі несу
Все розбите, вбите на цім шляху
Все на собі знесу, – стрічка стан часу
Так регоче, хоче, клекоче лють
Сяйвом білим стріли сипе смерть
Ой як мало вдалих воів тут
Як мало воїв тут.