Як жахливо темної ночі, як за вікнами дощ землю моче
В мить, коли раптом гасне свіча і коли на твоїх очах
Все навколо в пітьму пірнає, знову, знов ти тоді згадаєш

Як жахливо темної ночі, як злипаються втомлені очі
Як давно вже стихло навколо, як ніхто і не знав ніколи
Як ніколи не було темно, як ніколи на світі певно

Отоді серед темного лісу, отоді у ніч таку злісну
Зрозумієш ти зовсім немало в ніч, якої іще не бувало