Сиджу я край віконечка,
На зорі споглядаю,
Сиджу я край віконечка,
І так собі думаю.

Чи прийдеш, милий, ти, чи ні,
Що часто так мені снишся? –
Підходжу ближче до вікна,
А ти стоїш, смієшся.

Любов-кохання, як той цвіт,
Що зрання розцвітає,
Як той метелик навесні
Найвисоко літає.

Так бережіть серця свої,
Щоб не кохалися зрання,
Бо зацвітуть сади навесні, –
Не вернеться кохання.