Посилала мене мати,
Іди доню килим ткати,
Як пішла я ткати килим,
Та й зустрілася я з милим,
Та й зустрілася я з милим.

Постояла коло млина –
Зупинилась на хвилину.
Постояти я не вспіла,
Та й година пролетіла,
Та й година пролетіла.

Нема ладу говорити,
Треба також щось робити.
А я йому посміхнулась,
Та й додому повернулась,
Та й додому повернулась.

Вдома мати насварила:
– Де ж ти, доню, забарилась?
До півночі тебе ждала,
Де ж той килим, що ти ткала,
Де ж той килим, що ти ткала?

Ой матусю, моя нене,
Не хватило ниток в мене,
А щоб гарний килим мати,
Я ще завтра піду ткати,
Я ще завтра піду ткати.