Скоро вечір...
Одинокий лист гнаний вітром пролітає повз мене.
Він сюди більше не повернеться.
Не повернусь, мабуть, і я, бо навіщо?
Моє кохання, як той жовтий лист,
Воно може впасти тільки до твоїх ніг...

Приспів:
Не знаю я, коли сюди прийду,
Та залишаю замість себе
Ті квіти, що знайшов в саду
Для тебе, для тебе.
А може, завтра ти пройдеш ось тут,
Де вітер пелюстки колише.
Та знай, я щастя своє тут
Залишив, залишив я.

Можливо вітер підхопить оцей квітень,
До якого не торкалися твої руки
І понесе в світ золотим жовтим листком.
Ні, краще нехай бере його швидка вода.

Приспів