Від Магадана та до Одеси
Пролягла навіки дорога твоя.
І ні пілоти, на стюардеси
Не знають, рідна чи не рідна земля...
Від Магадана та до Одеси
Що там, що тут – ти на краю.
І не за свої інтереси
Ти загинув у нерівнім бою.
А піп сказав: хай Бог йому
Простить гріхи, які були.
А я сказав: які гріхи?
Він не образив навіть мухи.
Ну, а тому, який убив,
Гріхи замолюють десять попів,
І стрічає їх Бог удвох,
І однаково прощає обох...
Від Магадана та до Одеси
Літає навколо одна сарана,
І Молдованка, і Пересип –
Кров, як вино, – то їхня вина!