На Купала хотів Яцусь щастя-долю знайти,
На Купала знайшов Яцусь квітку папороті...
Проси, Яцю, чого треба, – щастя, як у кіно,
Та нікого, окрім тебе, не зігріє воно!

Має Яцусь вже й палати, має він "Мерседес",
І до батьківської хати втратив він інтерес...
Рідним людям щастя з неба ну не летить у вікно,
Бо нікого, окрім тебе, не зігріє воно!

Мама й тато помирають – їм уже не болить,
Ну, а Яцусь в трубу грає, на трибуні стоїть...
Щастя, як каміння з неба, – та у твоє вікно,
І нікого, окрім тебе, не завалить воно!