Чому так гірко плакала душа в глибині,
Ховаючи обличчя у втомлені долоні.
Чому вона кричала і хотіла піти,
Не набулась іще у його полоні.

Приспів:
Дощем до нього йшла,
Дощем вона летіла.
Краплини розбивались об холодне вікно.
Дощем його знайшла
Та дощ зламав їй крила.
Так боляче, так важко, так холодно.

Чому так гірко плакала вона в тишині,
Маленька і безсила, ще майже дитина.
Чому вона кричала і хотіла піти,
Душа летіла ввись та зламані крила.

Приспів