Ти мене називав – сонцем долі й життя
І як жертву мені – ніс свої почуття!
Говорив, що життя не у радість Тобі,
Коли поруч нема мого серця й тепла!

Приспів:
Не богиня я! Ні!
І не треба мені
Приносити в вогні
Жертви тіла й душі!
Я прошу – збережи!
Збережи назавжди
Вірність серця свого
Для кохання мого!

Ти мені обіцяв – небо, гори й моря!
Зустріч кожна була, наче рання весна!
На вустах я Твоїх слід лишала своїх
Та у мріях Твоїх завжди був тільки – гріх!