Стоїть сумно край дороги
Повстанська могила.
А над нею верба рясная
Віття розпустила.

Пішов милий у повстанці,
Пішов та й загинув,
Поховали його люди
У тую могилу.

Поховали та й лишили
Могилу убогу,
Мов каліку на розпутті
Молитися Богу.

Нема хреста у головах,
Не цвіте калина,
Не виходить заквітчати
Молода дівчина.

Не йде мати поливати
Дрібними сльозами,
Бо йде ворог притоптати
Брудними ногами.

Вийде косар із косою
Косити отаву,
Заспіває вільну пісню
Про повстанську славу.

Пройде шляхом подорожній
Та й стане край рова,
"Слава Україні!"
"Героям слава!".