Там, під Львівським замком,
Старий дуб стоїть,
А під тим дубочком
Партизан лежить.

Він лежить, не дише,
Він неначе спить.
Золоте волосся
Вітер шевелить.

А над ним старенька
Матінка стоїть.
Сльози проливає,
Стиха говорить:

"Як ти був маленьким,
Батько воював,
Він за Україну
Голову поклав.

Сину, ти мій сину,
Сину дорогий.
Ти за Україну
Кров свою пролив".

Там, під Львівським замком,
Старий дуб стоїть,
А під тим дубочком
Партизан лежить.