Ой ти, Євген Коновальцю,
Ти цього не сподівався,
Що з народом українським
Ти навіки розпрощався.

Ой ти, земле, ой ти чорна, (3)
Прийми вождя, не будь горда.

Прийми його біле тіло, (3)
Щоб від вітру не зчорніло.

Прийми його білі руки, (3)
Що терпіли за нас муки.

Прийми його карі очі, (3)
Що не спали вдень і вночі.