Ой пустіть, ой пустіть, нехай гляну,
Яка гарна дівоча краса,
В неї усміх чарівний, ласкавий,
По плечу розпущена коса.

Ой останься, мій милий, останься,
Прошу тебе, не лишай мене,
Пригадай собі наше кохання,
Як я вірно любила тебе.

Вірю, вірю, моя дорогая,
Вірю, вірю, що любиш мене,
А я мушу служить Україні
І на той час залишу тебе.

Грають сурми зі сходу і заходу,
Час до бою ставати в ряди,
Визволяти з неволі Вкраїну,
Визволяти народ із тюрми.

Встане воля, воскресне Україна,
Стане радість у наших хатах
І не будем вже більше каратись
В тих проклятих ворожих тюрмах.