Ой сосонка літом і зимой зелена.
А в п’ятницю дівчина була весела.

А в суботу русую косу чесала.
А в неділю, як йти до шлюбу, плакала.

Та й упала свому батеньку у ноги:
– Не дай мене, мій же батенько, хоч рочок.
Поки зношу цей рутяненький віночок.