Вітер віє-повіває,
По полю гуляє.
На могилі кобзар сидить
Та на кобзі грає.

Кругом його степ, як море
Широке, синіє;
За могилою могила,
А він – тілько мріє.

Сивий ус, стару чуприну
Вітер розвіває;
То приляже та послуха,
Як кобзар співає.

Вітер віє-повіває,
По полю гуляє.
На могилі кобзар сидить
Та на кобзі грає.