На крок до неба ближче –
Доторкаюсь...
Тремчу, немов замерзлий у висоті.
А погляд: вище й вище!
Задихаюсь...
Легені переповнено-пусті.

До сонця досягаю
Підборіддям.
Лоскоче воно лагідно мене.
Я в небі... А до раю
Там лиш ліктем –
Він сам мене рукою досягне.

Ходім зі мною вгору,
Політаєш.
А як не вмієш, то тебе навчу
Пірнати в синь прозору.
Не пірнаєш?
Летімо. Вже летиш? І я лечу...