Я люблю день,
Коли він ще не спілий.
Або коли початок в ньому твій.
Такий повільний,
Ніжний, не змарнілий.
Я люблю день. Я люблю, бо він мій.

Я люблю день,
Коли трава шепоче
На вухо теплим крапелькам роси,
Як міцно, щиро
І натхненно хоче
Вона злягти вже під удар коси.

Я люблю день,
Коли ранкове сонце
Ще тихо спить за обрієм лісів
І не хропить
В небесній оболонці,
Бо пробудилось із запеклих снів...

Я люблю день,
Коли мене він любить,
Коли лежу спиною на землі
І дивлюсь в небо,
Що із сонцем блудить.
Я люблю день. Я люблю взагалі!..