Чи бажана була така свобода,
Яку принесли Україні в пилині?
Безчестя роду і прокляття роду
Раніш змивали кров’ю на війні.

Свої жиди і їхні людолови
Кричали нам: Це послано з гори!
І ми тоді, повіривши на слово,
На кріси пов’язали прапори.

В своїм чутті єдиного корита
Білили хатки, мітили свята,
За мову і життя платили мито,
Кипіла кров та тільки на вустах.

У наймита завжди родиться наймит
Невже у спадок маємо ярмо.
І знову бунт і знов співають заїди,
Кого тепер ми розвеселимо?..