Сестра, я не чую тебе
Я теж раб, хоча з дитинства був вільним
Сестра, ми попали з тобою обидва
З цієї клітки нема як втекти
Моторошно, за вікном вітер свище
І додому не втрапити нам
Ніколи більше

Сестра, я не чую тебе
Я теж, як і ти, утнув собі горло
Я теж ходив, як і ти, на цепу
По колу
А ті, що залишились там
Нічого не знають
І до Чопа їм ближче
Навіть ніхто не згадає про нас
Ніколи більше

Сестра, я не чую тебе
Ти пам’ятаєш бридкі їх долоні
Ти пам’ятаєш як раптом лопнули скроні
А пам’ятаєш, пам’ятаєш коли
Тебе знайшли на горищі
Ти шепотіла крізь кров:
"Мама... мама..."
Але не бачити її
Ніколи більше