Вже запізно стелити
Туман в береги
Сонце іскрами бродить
В старім вині
Ластолвиння розкрилює
Вирій навпіл
Голим місяцем бавляться
Малюки
Ох дарма ти потяг
Ноги запівніч
Що на серці було
Відгоріло
Вже не буде стелити
На ложе пух
Прохолола осіннім листком
Її кров
Відлітає ізрання
Копит твоїх стук
Не поверне тебе їй
На серце знов
Вже запізно
Ловити устами жар
Не чекай її
З доброго дива
Повертались додому
Чужим шляхом
Рипнуть двері
В собачий голос
Паляниці котить
На покут столом
Блисне вороном
Чорний твій волос
Ох дарма ти шукав
У чужій стороні
Що було вже давно
Перетліло