Виконавець: Берегиня
Слова і музика: народні |
Ой піду я в ліс по дрова
Та й наломлю лому,
Заніс мене дурний розум
На чужу сторону.
А на чужій сторононці
Ні батька, ні мати.
Болить мені головонька,
Нічим зав’язати.
Ой пов’яжу я голівку
Шовковим платочком,
Перекажу до родини
Сивим соколочком.
А той шовковий платочок
Голови не зв’яже,
А той сивий соколонько
Правдоньки не скаже.
Ой вирву я з ружі квітку,
Там кину на воду,
Пливи, пливи з руки, квітко,
Аж до мого роду.
Пливла, пливла з ружі квітка
Там на броді стала,
Вийшла мати воду брати,
Там квітку впізнала.
Чи ти, доню, рік лежала,
Чи два хорувала,
Що вже твоя з ружі квітка
На воді зів’яла.
Не я, мамо, рік лежала,
Не два хорувала,
Висушила лиха доля,
Навіки пропала.