Мені минуло літ шістнадцять,
Весною як сади цвіли.
Я про кохання ще не знала,
Ми тихо з матір’ю жили.

Раз ти пройшов над нашим двором,
Я задивилась на твій стан,
Стояла довго під вербою,
Поки вечірній впав туман.

А я раз айстри посадила,
А ти поміг мені полить,
З тих пір дума моя страждає,
З тих пір дума моя болить.

Прийшла зима і айстри білі
Схилили голови в журбі,
В моєму серці гаснуть сили,
Чужою стала я тобі.