У неділю пила,
В понеділок пила,
А, як прийшла додомоньку,
Свого мужа била.

Била його в сінях,
Била його в хаті,
Настукала, нагрюкала,
Чи є дрова в хаті.

Чим я тобі, моя мила,
Чим я тобі не вгодив,
Чи я тобі, моя мила,
Вечеряти не зварив?

А, як наварив си,
То й вечеряй стиха,
То й не роби ти мені
Серед людей лиха.

А ти, мужичище,
Вчини мені волю
Та й піди-но гайдука,
Та й переді мною.

А мій мужичище
Взявся за божище,
Сюда-туда гайдука,
Жінка йому свище.

Дивуються мені люди
Ще й сусіди зблизька,
Що я свого мужика
Та й навчила гайдука.

Догадався чоловік,
Як ту жінку вчити:
Запряг її в борону,
Їде волочити.

Випрягає з борони,
Запрягає в ярма:
Гей же, гей же, моя мила,
Не їж хліба дарма.

Випрягає з ярма,
Запряга в візочок:
Гей же, гей же, моя мила,
По дрова в лісочок.

Не бич то взяв він,
Чотири колодці:
Це за тоє, моя мила,
Що любила хлопців.