Коли втрачаєш рівновагу
Не вистачає вже відваги
Ти покидаєш світ свідомо
І забуваєш путь додому

Невпевненість із ніг збиває
А тебе біль не забуває
Розгублено розводиш руки
Сповільнюється серця стукіт

Поверненню не підлягаєш
А доля часу більш не гає
Тікаєш? Знову? Ловиш тишу...
Ага... Вени ріжеш?! Як це смішно!

Я хочу встигнути добігти
Я хочу досягти усіх вершин
Я хочу все у світі вміти
Життя із гідністю щоб завершить

Я можу дихати повітрям
Літати можу, падаючи вниз
І світом йти не проти вітру
Я вільна те, що кажуть всі, чинить

Я знаю, коли все затихне
Як лише темряву побачу я
Як не потрібно буде дихать
Моя свобода стане нічия

А в небі зірка засіяла
Як долі наші проклинали час
Протесту струни вмить заграли
Коли вони ігнорували нас!