Доганяє вітер в горах ніжну осінь,
А смерека над водою в літа просить
Чи то пісню, чи то мрію – не вгадаю.
Кличе вітер, дощі ген на плаї.

Агов, агов, до смерек манливих і дібров,
Агов, агов, озовися сонячна любов.

Як зустріти теплий вітер ти зумієш,
В горах пісню, ясну квітку, свою мрію.
Позови до себе в гості ти цимбали,
Щоб на щастя нам весільної заграли.

Агов, агов, до смерек манливих і дібров,
Агов, агов, озовися сонячна любов. (2 рядки – 5)