Ти лежиш на дні соціальної ями
В павутинні своїх шляхів
Намагаєшся знайти людей, але бачиш
Комах та пацюків
Там у центрі своєї пастки
Почуєш тремтливий звук
Невагомою ходою до тебе наближається
Брудний павук

То я!
Та не лякайся
Тебе не скривджу я
Любов моя
На смерть не сподівайся

Моя сила краса моїх візерунків
Куди їм усім
Я може тебе зґвалтую
А може все таки з’їм
Моя сила краса моїх візерунків
Куди їм усім
Я може тебе зґвалтую
А може все таки
З’їм!

Бийся, бийся серед свого павутиння
Кричи від самоти
А згадай но краще як сама мені
Допомагала його плести
Ти тепер на дні, у глибині
А гадала, що зійде з рук
Через те сюди потрапила люба
Що ти сама павук

Та все ж
Не лякайся
Тебе не скривджу я
Любов моя
Втекти не намагайся

Моя сила краса моїх візерунків
Куди їм усім
Я може тебе зґвалтую
А може все таки з’їм
Моя сила краса моїх візерунків
Куди їм усім
Я може тебе зґвалтую
А може все таки
З’їм!

У кожнім випадку тебе
Тепер знайдуть лиш у павутинні, у павутинні
У кожнім випадку тебе
Тепер знайдуть лиш у павутинні, у павутинні

З’їм! (3)