Виконавець: Патриція
Ти лиш одна мене розумієш,
Вночі тихо плачеш, а вранці радієш,
У темряві крила білі ховаєш,
Ти – ангел, чому ж не літаєш?
Дозволь мені небо для тебе відкрити,
Крила розправити, з тобою злетіти.
Сумніви серця прогнати,
Я вмію тебе лиш кохати.
Я хочу тобою знову хворіти,
Від тебе залежати і володіти,
Свої думки тобі віддавати,
У темряві ночі тебе відчувати.
Мене вабить безодня твоїх очей,
Голос твій дає мені сили,
Сенс життя – кохати тебе,
Я мрію про тебе, ти – ангел, ангел!
Я хочу тобою знову хворіти,
Від тебе залежати і володіти,
Свої думки тобі віддавати,
У темряві ночі тебе відчувати.