Виконавець: Патриція
Час тече рікою вперед,
Давай за ним попливем,
Можливо, і доженем,
Але тебе вже нема,
І тихо плаче душа,
А час помалу іде,
Нам не догнати його.
Тебе не чути – стіна,
Не хочу далі вже йти,
Вже жити сенсу нема,
Згоріти швидше б до тла,
А, може, просто піти,
І душу звільнити на волю.
Приспів:
Як у кіно впаду на дно,
Втоплю себе, мій друг не підведе!
Як у кіно впаду на дно,
Втоплю себе, мій друг не підведе!
Страх – він є найкращий мій друг,
Коли з тобою удвох,
Вже не витримує дух.
А, може спробуєм клей?
Він нас до себе візьме
І ніжно обійме,
А потім тихо приспить.
Тебе не чути – стіна,
Не хочу далі вже йти,
Вже жити сенсу нема,
Згоріти б швидше до тла,
А, може, просто піти,
І душу звільнити на волю.
Приспів
Тебе не чути – стіна,
Не хочу далі вже йти,
Вже жити сенсу нема,
Згоріти б швидше до тла,
А, може, просто піти,
І душу звільнити на волю.
Приспів