В мене коник між ногами
Без сідла і без підков.
Нетерплячий і гарячий,
Понесе мене він знов.
Коник мій – надійний поїзд,
З ним нікого не боюсь,
Не розлити нас водою,
Своїм коником горджусь.

Приспів:
Гей, гуляй, гуляй, коню,
Я тобі не бороню!
Гей, гуляй, гуляй, коню,
Коню, ню-ню!
Гей, гуляй, гуляй, коню,
Я тобі не бороню!
Гей, гуляй, гуляй, коню,
Гуляй!

А коли він довго скаче,
Весь у милі і піні,
Всі його жаліють, гладять,
Шкода коника й мені.
Коник трошки відпочине,
Сили набереться знов,
Гордо голову підніме
І промовить: Я готов!

Приспів

Гоп! Гоп! Гоп! Гоп!
Гей, гоп!
Гоп! Гоп! Гоп! Гоп!

Та одного разу коник
Клякнув на коліна,
Дуже довго воював,
Бракло вітаміна.
Дав йому мішок петрушки
І води попити,
Кінь ожив і став у землю
Копитами бити.

Приспів

Гоп! Гоп! Гоп! Гоп! Гей, гоп!
Гоп! Гоп! Гоп! Гоп!