Сидячи на підлозі, сидячи на стелі,
Сидячи в трамваї, де люди всі веселі,

Ти думаєш про війну, ти думаєш про радість,
Ти думаєш про щастя, ти думаєш про війну.

Мені стукають у спину, мені стукають у двері,
Мене б’ють по обличчю морально і фізично.

Я думаю, що завтра, я думаю, що завтра
Я буду воювати. Аби тільки не проспати.

Я – герой нашого часу,
Я боягуз, і я це знаю.
І від цього мені погано,
Але я не помираю.