Виконавець: Анна
Ми роздали слова
Ми винайшли світло
Та нікому воно не стане в пригоді
Тіло як іржава струна
Тягнеться вверх
Убогими мріями без жодного змісту
Зупинись і дихай в повні груди
Дай очам побачити себе
В цьому царстві скоро нас не буде
Коли небо спалять – ти забудеш все
Забудеш все!
Тінь посміхається кволо
Гнилими зубами
Вона прогризає нашу віру
Вітер пронизує спокій
І зносить всю славу
Про людей, які несуть ланцюги
Сонце – ти єдиний прапор
Ти єдина правда на землі
Ми уже йдемо, ми йдемо на плаху
Зупини нас і спали все що знаєм (втратим) ми
Сон довжиною у вічність
Нас поглинає дуже давно
Ми знаєм про те, що цілий світ спить
У ящику з написом: "Біла байдужість"
Сон дорівнює – смерть
Тож відкрий свої очі
Встань на ноги і подивись
На проблиски нового дня
Дихай!
Ти ще живий! (2)
Дихай!
Ти ще живий (2)