В’ється, наче стрічка, неспокійна річка,
Тулиться близенько до підніжжя гір,
А на тому боці, там живе Марічка,
В хаті, що сховалась у зелений бір. (2)

Приспів:
Як з кімнати вийде, на порозі стане,
Аж блищить красою широчінь ріки,
А як усміхнеться, ще й з-під лоба гляне:
"Хоч скачи у воду" – кажуть парубки. (2)

Не питайте хлопці, чом я одинокий,
Берегом так пізно йду в самотині,
Там на тому боці загубив я спокій,
А туди дороги не знайти мені.

Та нехай сміється неспокійна річка,
Все одно на той бік я путі знайду?
"Чуєш, чи не чуєш, чарівна Марічко, (2)
Я до твого серця кладку покладу."