Я не вірю тобі
Слова неначе бите скло.
Я не вірю тобі –
Занадто голосно твій шепіт.

І не хотів би більш, аби ці ноти знов псували кришталеву тишу.

Я не вірю тобі
І невідомо, кому з нас гірше...

Я не вірю тобі
Отрута діє надто швидко.
Я не вірю тобі –
Слова не в такт, це очевидно.

І дим розтане, і осіннє листя, танець, повільно, вільно, досить.

Я не вірю тобі
Вже надто пізно, вже темно зовсім.

Невідомо, коли
Скінчиться наша дивна повість,
Невідомо, коли,
Та я не хочу те ж саме знову.

І не нагадуй більш, я так втомився, знаєш, думати про завтра.

Я не вірю тобі
Тому що чую... Від тебе правду...