А у полі річка,
Через річку кладка.
Не покинь же, мій миленький,
Невеліла матка.

Як же ти покинеш,
Перший сам загинеш,
Бистренькою річечкою
За Дунай заплинеш.

Будеш утопати,
Рученьку давати,
Я молода, як ягода,
Буду рятувати.

Бодай тая річка
Травою заросла,
А що ж мого миленького
За Дунай занесла.

Ой, гаю, ж мій гаю,
Зелений мій раю,
Любившися, кохавшися
Ростатися маю.