Виконавець: Забагато не буває
Слова: Назар Цебенко | Музика: Забагато не буває |
Золота осінь моя неповторна,
Золоті крони на вітках дерев,
Золоте листя у парку старому,
Де моє щастя зустріло мене.
Не для кохання осінь приходить
І не для нас весь світ золотий,
Але якщо Я дуже сильно захочу
Будеш Ти мій назавжди,
Тому, що я...
Я твоя неповторна кохана,
Я твоя золота, чарівна.
Кожен день тебе Я чарую,
Кожен день Ти за мною сумуєш.
Я твоя неповторна кохана,
Я твоя золота, чарівна.
Хочу я, щоб мене лиш одну
Ти кохав уві сні й наяву.
Осінь. Дощ. Я у парку.
Мокре листя злітає з дерев.
Мокре листя стелиться під ноги
Мого щастя золотим рушничком.
І цю осінь, таку незвичайну
Пам’ятати я буду завжди.
Осінь, осінь, моя неповторна.
Ти прийди до мене, мій любий.