Я забула звуки, бо давно не розмовляла з дощем.
Я ззабула муки, бо давно не відчувала той щем.
Я забула страждання, бо давно вже розівчилась могти.
Я забула себе, лише питання: хто ти є?

Пусті сльози, пустий сміх, я пуста...
Пусті сльози, пустий сміх, я пуста...

Я забуваю правду, я забуваю сон,
Я забуваю правду, я забуваю сон...

Пустота, пустота, у мені, у мені,
Пустота, пустота, у мені, у мені...

Я залишаю світу на пам’ять свої сни,
Я закриваю перед собою двері весни,
Холод накриє забуті сльозами почуття,
Знову назавжди собі подарую це життя...

Пусті сльози, пустий сміх,
Пусті сльози, пустий сміх,
Пусті сльози, пустий сміх,
Я пуста, я пуста.