І шуміть і гудє
Дробен дощечок ідє, дробен дощечок ідє
А мой мілий розбойнічок із розбойства ідє
Із розбойства ідє й бєле плаття везе
Прієжджає пуд браму да й гукає кухану
Устань міла й не лєжі устань міла й нє лєжі
Воротечка й одчіні йортечка й одчіні
Воротечка й отчіні, бєле плаття прінімі
Бєле плаття прінімі, не розгортай не смотрі
Вона його й не слухала, вона його й не слухала
Взяла платтє й розвіла
Свого родного братіка рубашечку й познала
Ох ті ж міленькій ж мой ті ж розбойнічков сін
Ой що ж сеж ті й наробів мого й братіка й убів
Чі ті й його й не познав чі ті його й не гукав
Шоб з дорожкі зворочав шоб з дорожкі зворочав
А я його й познав я й на його й і крічав
Шоб здорожкі зворочав шоб здорожкі зворочав
А вон мене не слухав, й а вон мене й не слухав
Сам по перед поєхав, сам по перед поєхав
Як я рузбой розпалів, як я рузбой розпалів
Коліб готца тоб я вбів коліб й отца тоб я вбів
Як я війняв гострой меч, як я війняв гострой меч
Стяв головошку із плєч, стяв головошку із плєч
Покотілась головонька так як маковонька
Вілєтєла душа з тєла так як ластовонька (3)
Полілася кров чєрвона по зільоніх морожках