Ой заграли скрипки й цимбали й надворі (2)
Да й зачула молода дівка в коморі (2)
Не дай мене, мій татусенько, в цей рочок (2)
Пока зношу цей рутвяненький віночок (2)
Не раз, не два ти мене, доню, просила (2)
Не їдного з рожі веночка зносила (2)
Ой як мені, моя доненко, не дати (2)
Наїхали такії люде, щоб взяти (2)

Вбирається Іван до дівки, просить місяця ще й зірки
Ой, зіронько, моя матінко, світи нам доріженьку
Я б тоді тобі світила, як тебе мати родила
А тепера кланяйся Богу, собирайся в дорогу
Приходить Іван ворота, на йом шапочка золота
Питається своєй матінки, що ж мені говорити
Нічого, синку, нічого, в тебе є свати для цього
Будуть пити ще й говорити за тебе молодого

Їде Іванко ворота, на йом шапочка золота
Павіне пір’є по коню має, кавалєрськая збруя
Його тещонька встрічає, а зять тещоньки пітає
Ой, тещонько, моя матінко, шо ж мені за дар буде
Дарую, синку, дарую, сиву корову готую
Я ції дари да й не приймаю із коня не злізаю
Дарую, сину, дарую, миску червінців готую
Я ції дари да й не приймаю із коня не злізаю
Їжджає Іван ворота, на йом шапочка золота
Павіне пір’є по коню має, кавалєрськая збруя
Його тещонька встрічає, а зять тещоньки пітає
Ой, тещонько, моя матінко, шо ж мені за дар буде
Дарую, сину, дарую дочку, на посаг готую
Ой спасібо, моя ж матінко, за твоє дарування