Зношені, ще раніше прожиті,
Відносини, досить вже
Втомлювати себе
Молю Боже тебе
Допоможи вижати
Останні сили,
Використані у стані самотності,
На – бути стимул у свідомості,
Щоб стерти з пам’яті,
Спогади зім’яті, в цій кімнаті,
Серед чотирьох стін,
Я не готовий до перемін,
Головний біль, анальгін,
Депресія щодня,
Для кого ці страждання?

Звісно, тісно, в снах,
Йти додому самому,
Падаю в кому,
Але проблема в тому,
Шо не хочу повертатись знову.
Просто знову вади,
Знову зради,
Шукаю розради ради чого не знаю,
Бо не маю вже довіри,
Батарейки в серці сіли,
Посивіли, почуття зомліли,
Бо не вміли,
Цінувати те, що мали збудувати разом,
Зима, між нами тишина...

Знову відсилаю листи,
В які стисло, вставляю,
Що в душі за ці місяці так нависло,
А ти навмисно,
Тримаєш мене в Ігорі,
Від цього ще в більшому горі,
На моніторі наші фото на морі,
а на повторі – пісні,
які писав тобі
і в щасті і в горі,
навіть у моєму творі
головні герої –
я і ти.
Куди ти?
Я прошу – не йди!

Приспів:
Я, я, я – хочу,
Сам, сам, сам – зможу,
Зрозуміти все, що було раніше,
Щоб не помилитись знову, з-знову. (весь куплет – 2)

Тишина, знову тиш, тиш,
Знову, знову, знову тишина.
Благаю будь тихіше,
Не можу заснути,
Знову...
У моїй душі,
холонуть дощі так швидко,
Навколо мене манекени,
заздрять мому мимо-льотному
болю, молю, благаю долю,
стати небом,
а не сипати на рану сіллю.
Знову, безсонні ночі,
Розсипані таблетки від болю
в серці по кімнаті,
розмови у чаті,
пусті поради, секунди зради болі,
почуття зі сталі,
надалі літали ми стали різними,
почуття не склеїти, що були по – різані.
Пізно вже!
Пусті прострочені візи в минуле,
як і ніжні подихи були,
позадихались і заснули.
І я...
Зриваюсь на обриві радості,
Під’єднаний до апарату капельниці,
музики на ратуші, пам’яті, пом’яті
не ті, в NETі,
зірвані останні сторінки вчорашніх днів.
У безсонні додивляюся закінчення не розпочатих снів.
Інколи виникає бажання повернути все знову
та з кожним днем все менше, менше.

Приспів

Знову реп треки,
Репліки, реп кліпи,
Репетиції,
Коли простуда у студії,
Навчи очима бачити світ,
Покажи світло у кінці тунелю,
Бо не знаю хто вже я,
Життя без кінця,
Любов покидала і приходила,
Находила наступну жертву.
Чому вечорами марили ми під хмарами?
Залишили спогади глибокими шрамами,
Не зупиняйся, ми живемо тільки раз,
Отче Наш, знаю, бачиш ти,
Пробачиш нас,
Знову спогади прогнозують опади суму
Я сумую за тобою,
Знову цілую.

Приспів

Коли хочеться кричати,
не вистачає слів,
я просто сижу і слухаю
цю пісню знову і знову.
Знову.