– Ой ти, горо камінная, нащо си лупаєш?
Ти, мій милий, чорнобривий, нащо си впадаєш?
Ци на тоті сиві воли та ци на корови,
Та ци на тот стан хороший, ци на чорні брови?
– Ні на тоті сиві воли, ані на корови,
Лишень на твій стан хороший та на чорні брови.