– Ой, мамцю, не лай, не лай,
За музику мене не дай,
Бо з музики і з муляра
Нема нігди господара.
Бо в неділю іде грати,
В понеділок іде спати,
А в вівторок іде пити,
А в середу жінку бити,
А у четверг поправиться –
Коло дому повалиться,
А в п’ятницю купить струни,
А в суботу далі суне,
Бо з музики і муляра
Нема нігди господара.
Личко ж моє рум’янеє,
Кому будеш сужанеє?
Чи попові, чи дякові,
Чи вбогому мужикові?
Я молода, як ягода, –
Для мужика мене шкода!
Ой чи тому паничові,
Ой що ходить у фракові?
Я молода, як ягода, –
Для такого іще годна.
Продай, мати, сірі бички,
Купи мені черевички,
Бо я панського роду –
Не ходила боса зроду.