Як не бачу Петруся,
То від вітру валюся.
Гей, лихо – не Петрусь:
Біле личко, чорний вус.
– Прийди, серце Петрусю,
Вареників натрусю.
Чи натрусю, не натрусю, –
Прийди, серце Петрусю.
Наварила, напекла,
А для кого? Для Петра!
Нема Петра, тільки Гриць,
Шкода моїх вараниць.
Прийшов, прийшов, посвистав,
Вареничків не застав.
– Чом ти мені, моя мила,
Вареників не зварила?