– Ой чумаче, чумаче,
Життя твоє собаче.
Чом не сієш, не ореш,
Чом не рано з Криму їдеш?
– Ой я сію і ору,
Всіх чумаченьків веду,
Тільки нема одного,
Брата мого рідного.
Він зостався у Криму
Брати солі на вагу.
Зробилася причина:
Сіль головку пробила...
Шукав брата, не знайшов,
Запріг воли та й пішов.
– Косіть, хлопці, отаву,
Корміть воли на славу.
Косіть, хлопці, мітлицю,
Накривайте пшеницю.
Косіть, хлопці, і овес,
Поїдемо до Одес.