Виконавець: Козацькі
Слова і музика: народні |
– Ой моя мати, та не жур мене,
В далеку дорогу виряджай мене.
Ой темная нічка та невидная,
Козаку дорога та й далекая...
Ой їду я, їду, чогось дрімається,
Чогось кінь вороний спотикається.
Ой пущу я коня на степ, на долину,
А сам піду ляжу на час, на годину.
Ой щасливая тая годинонька:
Ой десь узялася в степу дівчинонька.
Ой вирвала травку, травку зелененьку,
Вдарила козака по білім личеньку:
– Вставай, козаче, вставай, годі спати,
Десь твого коника в степу не видати.
Ой їдуть турки, турки з татарами,
Возьмуть твого коня з сідлом з поводами.
– Щоб коня взяли, а тебе лишили,
Ми б собі, дівчино, на тім степу жили!