Тече річка невеличка
З вишневого саду.
Кличе козак дівчиноньку
Собі на пораду:
– Порадь мене, дівчинонько,
Як рідная мати:
– Ой чи мені женитися,
Чи тебе чекати.

– Ой я тебе, козаченьку,
Раджу й не пораджу.
Я з тобою вечір стою,
На другого важу.
– Чорт би парив твою матір
З твою порадою,
Я з тобою вечір стою,
А ти з неправдою.

Тече річка невеличка,
Скочу – перескочу.
Віддай мене, моя мати,
За кого я хочу.

Ой віддала мене мати,
За кого я хтіла,
Не злізає негайочка
Да із мого тіла.
Нагайочка-дротяночка
З крючка не злізає,
Мов тіло біленькеє
З струпа не згасає.