Віють вітри, віють буйні,
Аж дерева гнуться.
Ох, як тяжко болить серце,
Самі сльози ллються.

Трачу літа в лютім горі
І кінця не бачу,
Тільки мені легше стане,
Як трохи заплачу.

Не поправлять сльози щастя
Серцю легше буде.
Хто щаслив був хоть часочок,
По смерть не забуде.

Єсть же люди, що і моїй
Завидують долі,
Чи щаслива та билина
Що росте на полі?

Що на полі, на пісочку
Без роси на сонці.
Тяжко жити без милого
В чужій сторононьці.

Без милого нема дома,
Стане світ тюрмою.
Без милого нема щастя,
Нема і покою.

Де ти, милий, чорнобривий,
Де ти, обізвися,
Як без тебе я горюю,
Прийди подивися!

До кого я пригорнуся,
І хто приголубить,
Коли нема миленького,
Ой, що мене любить.

Полетіла би-м до тебе,
Да крилець не маю,
Сохну, чахну я без тебе,
Всяк час умираю.