На городі сіно,
Два голуби сіло.
Ой десь моє серденятко
Вечеряти схтіло.
Нехай вечеряє,
Здоровенький буде,
Як він мене вірно любить,
То вік не забуде.
А вчера звечера
Сім годин не спала.
Ждала, ждала виглядала,
Сама спати лягла.
Ой свіча згоріла,
І душа зімліла
Через тебе, серце моє,
Що я не виділа.
Та летів горобчик
Чорний попід крильця.
Нема, нема вже її не буде
Мого чорнобривця.
А летіла каня*
Зрання до смеркання
Нема, нема вже й не буде
Мого закохання.