Ой коли б я та була знала,
Була б його та й розірвала!
Була б його та й розірвала,
Чобітками стоптала.
Червоними та чобітками
Золотими та підківками.

Ой, вінче ж мій, вінче,
Хрещатий барвінче!
Чи ж я тебе звила
Іще вчера та й ізвечера.
Ой я тебе та й повішала
У терені та й на дереві.
На золотім кілку
Ще й на шовковім шнурку.
Тебе мати моя узяла,
Ще й миленькому дала.
Ой коли б я та була знала,
То була б краще вбрала,
То була б краще вбрала,
Ще й миленькому дала.