А в кривого танця
Та не виведем кінця!

Треба єго та й виводити,
Лад йому та й находити.

Ой вулиця та й широкая,
Чого трава невисокая?

Бо парубки та й істоптали
Великими та й ножищами,

Великими та й ножищами,
Подертими постолищами!

Ой вулиця та вузенькая,
Чого трава зелененькая?

Бо дівоньки та й істоптали
Маленькими ноженьками,

Маленькими ноженьками,
Червоними та чобітками.

Червоними та чобітками,
Золотими та підківками.